Польща, Литва, Латвія та Естонія посилили охорону критичної інфраструктури через побоювання, що Росія може організувати атаку під чужим прапором із використанням українських безпілотників. За даними спецслужб, ризик провокацій зріс після українських ударів по цілях у Москві та Санкт-Петербурзі.
Що саме опинилося під захистом
Литва направила військових для охорони термінала скрапленого природного газу, нафтового термінала, ключового енергетичного сполучення з Польщею та гідроакумулювальної електростанції. Латвія посилила охорону греблі на Даугаві біля Риги та підземного газосховища в Інчукалнсі. Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що «потенційна гібридна загроза зараз більш імовірна, ніж раніше».
Чому це важливо для східного флангу НАТО
Міністр національної оборони Литви Робертас Каунас повідомив, що країни аналізують дані й «роблять свою роботу». Основне занепокоєння, за даними спецслужб, викликає не стільки фізичний вплив атаки, скільки «політичний хаос», який вона може спричинити в штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Директор Польського центру східних досліджень Войцех Конончук вважає, що хвиля звинувачень Росії на адресу Балтії у співпраці з Україною може бути підготовкою ґрунту для ударів.
У Польщі найбільша нафтогазова компанія Orlen, яка імпортує 80% газу через термінал у Свіноуйсьце та газопровід із Норвегії, аналізує альтернативні маршрути імпорту. Оператор Gaz-System працює в умовах «підвищеної пильності». Минулого тижня в аеропорту Лейпциг/Галле у Німеччині виявили безпілотник із вибухівкою, що міністр внутрішніх справ Александер Добріндт назвав гібридною атакою.
Залишити відповідь