Червона гілка метро — це Святошинсько-Броварська лінія Київського метрополітену, найстаріша в місті та перша, яка з’єднала правий і лівий береги Дніпра. Для щоденних пасажирів це не абстрактна схема, а конкретний спосіб дістатися з «Житомирської» в центр, перейти на зелену чи синю гілку на «Золоті ворота» або доїхати до «Чернігівської» без пересадок. У цьому матеріалі — повний маршрут, перелік усіх станцій, сумісність із іншими лініями, графік роботи та практичні нюанси, які реально допомагають орієнтуватися в метро Києва.
Червона гілка метро: що це за маршрут і чому він важливий
Святошинсько-Броварська лінія відкрита 6 листопада 1960 року як перша черга Київського метрополітену. Її умовне позначення на схемах — літера «М1» та червоний колір. Довжина лінії — близько 22,7 км, на ній розташовано 18 станцій. Саме ця гілка перетинає Дніпро через міст Метро і сполучає житлові масиви Троєщина, Лісовий та Виноградар із центральними вокзалами й діловим центром столиці.
Для киян червона гілка залишається найзавантаженішою: за даними КП «Київський метрополітен», у 2023 році нею скористалися понад 130 млн пасажирів. Це пояснюється тим, що тут розташовані ключові транспортні хаби — станції «Вокзальна» (поруч Центральний залізничний вокзал), «Університет» (поруч Червоний корпус КНУ), «Дарниця» (одна з найбільших приміських автостанцій), «Святошин» (залizничний напрямок на Коростень, Житомир).
Червона гілка метро також єдина в Києві, що має станцію з виходом одразу на дві платформи залізничної кільцевої електрички — це «Лівобережна». Тут можна перейти на міську електричку, яка з 2011 року працює у режимі міських перевезень і частково дублює метро для мешканців лівого берега.
Маршрут червоної гілки метро: повний перелік станцій
Сучасний маршрут лінії має 18 станцій. Нижче — повний список у порядку від західної до східної точки. Напрямок рахується від «Академмістечка» до «Чернігівської» і назад.
| № | Станція | Район Києва | Тип | Рік відкриття |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Академмістечко | Святошинський | Мілка глибина, наземна | 2003 |
| 2 | Житомирська | Святошинський | Мілка глибина | 2003 |
| 3 | Святошин | Святошинський | Мілка глибина | 1971 |
| 4 | Нивки | Святошинський | Мілка глибина | 1978 |
| 5 | Берестейська | Шевченківський | Мілка глибина | 1971 |
| 6 | Шулявська | Шевченківський | Мілка глибина | 1963 |
| 7 | Політехнічний інститут | Шевченківський | Мілка глибина | 1963 |
| 8 | Вокзальна | Шевченківський | Глибока, пілонна | 1960 |
| 9 | Університет | Шевченківський | Глибока, пілонна | 1960 |
| 10 | Театральна | Шевченківський | Глибока, пілонна | 1989 |
| 11 | Хрещатик | Печерський | Глибока, пілонна | 1960 |
| 12 | Арсенальна | Печерський | Глибока, пілонна | 1960 |
| 13 | Дніпро | Печерський | Наземна, на мосту | 1960 |
| 14 | Гідропарк | Дніпровський | Наземна | 1965 |
| 15 | Лівобережна | Дніпровський | Наземна | 1965 |
| 16 | Дарниця | Дніпровський | Мілка глибина | 1965 |
| 17 | Чернігівська | Дніпровський | Мілка глибина | 1968 |
| 18 | Лісова | Деснянський | Наземна, відкрита | 1979 |
Загальний час проїзду від «Академмістечка» до «Лісової» — орієнтовно 38–42 хвилини без урахування затримок. Інтервал руху в години пік — 2–3 хвилини, у міжпік — 4–6 хвилин, пізно ввечері та вночі — до 10–12 хвилин.
Станції, де можна пересісти на інші лінії
На червоній гілці є три повноцінні вузли пересадки. Це головні точки, де пасажири змінюють маршрут без повторної оплати.
- Театральна ↔ Золоті ворота — перехід на зелену лінію (Сирецько-Печерську). З’єднує західні житлові масиви з Печерськом і Осокорками.
- Хрещатик ↔ Майдан Незалежності — перехід на синю лінію (Оболонсько-Теремківську). Дозволяє дістатися з лівого берега на Оболонь, Теремки, Виставковий центр.
- Дарниця — не є класичною пересадкою, але поруч є залізнична платформа для електричок, що йдуть у напрямку Броварів та Дарниці-2.
Історія червоної гілки метро
Будівництво метро в Києві розпочали ще в 1949 році, але перші станції здали у 1960 році. Перша черга — ділянка «Вокзальна» — «Дніпро» довжиною 5,2 км — стала першим метрополітеном в Україні та третім у колишньому СРСР після Москви й Ленінграда. Інженери обрали саме такий маршрут, щоб з’єднати залізничний вокзал, урядові квартали Хрещатика і промзону на правому березі Дніпра.
У 1963 році лінію подовжили до «Шулявської», у 1965 році проклали через Дніпро до «Дарниці». У 1968 році з’явилася «Чернігівська», у 1971-му — гілка пішла на захід до «Святошина». Остання велика реконструкція — відкриття станцій «Академмістечко» і «Житомирська» у 2003 році, що дозволило розвантажити «Святошин» і поліпшити транспортне сполучення для жителів Борщагівки.
Назва «Святошинсько-Броварська» — це фактично два кінцеві пункти, між якими проходить лінія: житловий масив Святошин на заході та напрямок на Бровари на сході. Сама станція «Броварська» у складі лінії відсутня, хоча у ЗМІ іноді помилково називають так «Чернігівську» або «Лісовий» — це різні станції.
Технічні особливості та рухомий склад
Червона гілка метро — одна з небагатьох у Європі, де збережені радянські вагони серії 81-71 («номерні») разом із новими російсько-українськими потягами серії 81-540.2К та 81-7080. Ширина колії — стандартна 1520 мм, живлення — контактна рейка 825 В постійного струму, що відповідає радянським стандартам метро, але не сумісне з європейськими системами живлення 750 В.
У 2024–2025 роках КП «Київський метрополітен» проводить планову заміну стрілочних переводів і реконструкцію тунельних споруд на перегоні між «Дарницею» та «Чернігівською» — це ділянка, яка постраждала від корозії через ґрунтові води. Роботи виконують переважно вночі, тому в графіку можливі тимчасові зміни інтервалів.
Як дістатися червоною гілкою: основні маршрути
Для киян і гостей міста червона гілка вирішує кілька типових завдань. Нижче — практичні маршрути, які реально працюють у 2026 році.
| Звідки | Куди | Пересадки | Орієнтовний час |
|---|---|---|---|
| Академмістечко | Хрещатик | Без пересадок | 20–23 хв |
| Лісова | Майдан Незалежності | Хрещатик синя лінія | 25–28 хв |
| Вокзальна | Дарниця | Без пересадок | 17–19 хв |
| Житомирська | Театральна | Без пересадок | 14–16 хв |
| Святошин | Арсенальна | Без пересадок | 16–18 хв |
Зверніть увагу: на станції «Дніпро» немає підземного переходу між платформами — щоб потрапити на інший берег пішки, треба вийти через єдиний вестибюль і перейти дорогу наземним переходом. В години пік там бувають черги.
Графік роботи та вартість проїзду
Червона гілка метро працює щодня з 05:50 до 00:10. Перші потяги відправляються з кінцевих станцій о 05:50–06:00, останні — близько 00:00. Вартість разового проїзду в 2026 році — 8 грн при оплаті карткою або 8,50 грн за разовим QR-квитком через додаток «Київ Цифровий» (за даними комунального підприємства «Київський метрополітен»).
Зручніше користуватися транспортною карткою або банківською безконтактною оплатою на турнікетах — це прискорює прохід і дає знижку 0,50 грн на кожній поїздці. Для пільгових категорій (пенсіонери, студенти, учасники бойових дій) передбачені окремі тарифи й безкоштовний проїзд у встановленому порядку.
Правила безпеки та поведінки в метро
У Київському метрополітені діють правила, затверджені КМДА. Більшість із них очевидні, але є нюанси, на які варто звернути увагу, особливо в години повітряної тривоги.
- Під час оголошення повітряної тривоги рух потягів не зупиняється, але пасажирам рекомендують переміститися на станції з підземними переходами та укриттями — це «Хрещатик», «Університет», «Театральна», «Арсенальна», «Вокзальна».
- На станціях «Дніпро» і «Гідропарк» немає повноцінних підземних укриттів — у разі тривоги їх розцінюють як тимчасово безпечні, але не як основні.
- Заборонено проїзд у стані алкогольного сп’яніння, із громіздким вантажем понад 50 кг або з тваринами без клітки (крім собак-поводирів).
- Їжа та напої в потязі формально не заборонені, але на практиці поліція може попросити прибрати їжу з сильним запахом.
Згідно з поясненням, яке дає стаття про станцію «Червоний проспект» у Вікіпедії, в багатьох пострадянських метрополітенах існує традиція розрізняти станції за глибиною, типом конструкції та архітектурним оздобленням. У Києві цей поділ також зберігається: глибокі станції червоної гілки («Хрещатик», «Університет», «Арсенальна») мають мармурове оздоблення та пілонну конструкцію, тоді як наземні станції на лівому березі — це простіші платформи з мінімальним декором.
Що робити, якщо забули речі в потязі
Загублені речі здають черговому станції «Хрещатик» або «Вокзальна» — там працюють пункти «Загублені речі». Телефон гарячої лінії метрополітену: 044-238-58-00. Зв’язатися з диспетчером можна також через додаток «Київ Цифровий» у розділі «Транспорт».
Цікаві факти про червону гілку
За 60+ років експлуатації лінія накопичила чимало особливостей, відомих переважно киянам.
- Станція «Арсенальна» — найглибша станція Київського метрополітену і одна з найглибших у Європі: глибина закладення — 105,5 м від поверхні. Ескалатори тут працюють майже 3 хвилини в один бік.
- На станції «Золоті ворота» (це вже зелена лінія, але пересадка з червоної) збережені мозаїки, присвячені давньоруським князям. Це єдиний об’єкт Київського метро, який охороняється ЮНЕСКО.
- Червона гілка — єдина, де курсують вагони з повністю оновленими салонами після капітального ремонту 2021–2023 років, виконаного на Крюківському вагонобудівному заводі.
- Станція «Гідропарк» має лише один вихід, тому влітку на пляжний сезон там працюють додаткові каси й тимчасово розширені переходи.
Ці деталі допомагають скласти уявлення про те, наскільки різною є червона гілка на окремих ділянках. Якщо ви плануєте регулярно користуватися метро, варто один раз проїхати повний маршрут від «Академмістечка» до «Лісової» — це дає змогу відчути різницю між глибокими станціями центру і наземними платформами лівого берега.
Як спланувати поїздку червоною гілкою
Найпростіший спосіб — завантажити офіційний додаток «Київ Цифровий» або скористатися Google Maps із шаром громадського транспорту. Додаток метрополітену показує найближчі потяги в реальному часі, але в умовах можливих блекаутів розрахунок часу може затримуватися на 1–2 хвилини.
Для туристів і гостей міста практичний мінімум виглядає так: запам’ятайте три ключові пересадки («Хрещатик» — на синю, «Театральна» — на зелену, «Вокзальна» — поруч із залізничним вокзалом). Цього достатньо, щоб дістатися з аеропорту «Київ» (Жуляни) до готелю в центрі: автобус 9 або маршрутка до «Університету», далі червона гілка до потрібної станції. З аеропорту «Бориспіль» маршрут складніший — треба спочатку доїхати до залізничної станції «Дарниця» і там сісти на червону гілку у зворотному напрямку.
Часті запитання (FAQ)
Скільки станцій на червоній гілці метро в Києві?
На червоній гілці 18 станцій, від «Академмістечка» до «Лісової». Повний перелік подано в таблиці вище — з них 6 глибоких, 8 мілкого закладення і 4 наземні, з яких «Дніпро» стоїть на мосту через річку.
Який колір і номер має червона гілка на схемі?
На схемах Київського метрополітену червона гілка позначається літерою «М1» і червоним кольором. Це перша лінія метро в місті, збудована 1960 року, тому її часто називають «першою гілкою».
Чи можна пересісти з червоної гілки на інші без повторної оплати?
Так, пересадки між лініями безкоштовні в межах однієї поїздки. На «Театральній» та «Хрещатику» працюють підземні переходи без повторного прикладання картки. Головне — не виходити через турнікет назовні, інакше картка спише поїздку повторно.
Як довго їхати від «Академмістечка» до «Лісової»?
Середній час у дорозі — 38–42 хвилини без урахування затримок. У години пік через перевантаження можливе збільшення часу на 5–7 хвилин. Швидший спосіб дістатися лівого берега — міська електричка від станції «Лівобережна» або «Дарниця».
Чи працює червона гілка під час повітряної тривоги?
Рух потягів під час тривоги не зупиняють, але пасажирам рекомендують переміститися на станції з підземними укриттями — «Хрещатик», «Університет», «Арсенальна», «Театральна». Станції «Дніпро» і «Гідропарк» частково відкриті, тому їх не використовують як основні укриття.
Чи є на червоній гілці станції, де можна перейти на залізничну електричку?
Так, на станції «Лівобережна» є вихід на платформу міської електрички, яка курсує кільцем через «Дарницю», «Почайну» та «Броварську». Також станція «Святошин» має перехід на приміські потяги в напрямку Житомира та Коростеня. Це зручно для тих, хто живе в передмісті.
Чому станція «Червоний проспект» не входить до червоної гілки київського метро?
«Червоний проспект» — це станція Новосибірського метрополітену в Росії, а не Києва. В українському метро є лише станція «Чернігівська» на червоній гілці. Плутанина виникає через схожі назви, але це різні транспортні системи, і жодного пересадного зв’язку між ними немає.
Який найзручніший спосіб оплати проїзду на червоній гілці?
Найвигідніше — придбати транспортну картку «Київ Цифровий» або використовувати безконтактну банківську картку. Обидва варіанти дають знижку 0,50 грн на поїздці та дозволяють не стояти в черзі до каси. Разовий жетон у касі коштує 8,50 грн, але його продають лише на станціях з діючими касами.
Чи можна провозити велосипед у потягах червоної гілки?
Так, велосипед дозволено перевозити у неробочий час метро — після 22:00. У денний час велосипед можна перевозити лише у розібраному вигляді в чохлі або як багаж розміром не більше 100×60×40 см. На станціях «Академмістечко» і «Лісова» облаштовані велопарковки для тих, хто планує залишити двоколісний транспорт на день.
Що робити, якщо на станції червоної гілки немає світла через блекаут?
На станціях із глибоким закладенням є аварійне освітлення від акумуляторів, воно працює до 4 годин. На наземних станціях у випадку тривалого блекауту можливе призупинення посадки пасажирів, але рух потягів зазвичай не зупиняють, оскільки тягові підстанції підключені до резервних ліній. Актуальну інформацію варто перевіряти в офіційних Telegram-каналах метрополітену.













Залишити відповідь