Червона гілка метро: маршрут і станції

Червона гілка метро — це Святошинсько-Броварська лінія Київського метрополітену, найстаріша в місті та перша, яка з’єднала правий і лівий береги Дніпра. Для щоденних пасажирів це не абстрактна схема, а конкретний спосіб дістатися з «Житомирської» в центр, перейти на зелену чи синю гілку на «Золоті ворота» або доїхати до «Чернігівської» без пересадок. У цьому матеріалі — повний маршрут, перелік усіх станцій, сумісність із іншими лініями, графік роботи та практичні нюанси, які реально допомагають орієнтуватися в метро Києва.

Червона гілка метро: що це за маршрут і чому він важливий

Святошинсько-Броварська лінія відкрита 6 листопада 1960 року як перша черга Київського метрополітену. Її умовне позначення на схемах — літера «М1» та червоний колір. Довжина лінії — близько 22,7 км, на ній розташовано 18 станцій. Саме ця гілка перетинає Дніпро через міст Метро і сполучає житлові масиви Троєщина, Лісовий та Виноградар із центральними вокзалами й діловим центром столиці.

Для киян червона гілка залишається найзавантаженішою: за даними КП «Київський метрополітен», у 2023 році нею скористалися понад 130 млн пасажирів. Це пояснюється тим, що тут розташовані ключові транспортні хаби — станції «Вокзальна» (поруч Центральний залізничний вокзал), «Університет» (поруч Червоний корпус КНУ), «Дарниця» (одна з найбільших приміських автостанцій), «Святошин» (залizничний напрямок на Коростень, Житомир).

Червона гілка метро також єдина в Києві, що має станцію з виходом одразу на дві платформи залізничної кільцевої електрички — це «Лівобережна». Тут можна перейти на міську електричку, яка з 2011 року працює у режимі міських перевезень і частково дублює метро для мешканців лівого берега.

Маршрут червоної гілки метро: повний перелік станцій

Сучасний маршрут лінії має 18 станцій. Нижче — повний список у порядку від західної до східної точки. Напрямок рахується від «Академмістечка» до «Чернігівської» і назад.

№	Станція	Район Києва	Тип	Рік відкриття
1	Академмістечко	Святошинський	Мілка глибина, наземна	2003
2	Житомирська	Святошинський	Мілка глибина	2003
3	Святошин	Святошинський	Мілка глибина	1971
4	Нивки	Святошинський	Мілка глибина	1978
5	Берестейська	Шевченківський	Мілка глибина	1971
6	Шулявська	Шевченківський	Мілка глибина	1963
7	Політехнічний інститут	Шевченківський	Мілка глибина	1963
8	Вокзальна	Шевченківський	Глибока, пілонна	1960
9	Університет	Шевченківський	Глибока, пілонна	1960
10	Театральна	Шевченківський	Глибока, пілонна	1989
11	Хрещатик	Печерський	Глибока, пілонна	1960
12	Арсенальна	Печерський	Глибока, пілонна	1960
13	Дніпро	Печерський	Наземна, на мосту	1960
14	Гідропарк	Дніпровський	Наземна	1965
15	Лівобережна	Дніпровський	Наземна	1965
16	Дарниця	Дніпровський	Мілка глибина	1965
17	Чернігівська	Дніпровський	Мілка глибина	1968
18	Лісова	Деснянський	Наземна, відкрита	1979

Загальний час проїзду від «Академмістечка» до «Лісової» — орієнтовно 38–42 хвилини без урахування затримок. Інтервал руху в години пік — 2–3 хвилини, у міжпік — 4–6 хвилин, пізно ввечері та вночі — до 10–12 хвилин.

Станції, де можна пересісти на інші лінії

На червоній гілці є три повноцінні вузли пересадки. Це головні точки, де пасажири змінюють маршрут без повторної оплати.

Театральна ↔ Золоті ворота — перехід на зелену лінію (Сирецько-Печерську). З’єднує західні житлові масиви з Печерськом і Осокорками.
Хрещатик ↔ Майдан Незалежності — перехід на синю лінію (Оболонсько-Теремківську). Дозволяє дістатися з лівого берега на Оболонь, Теремки, Виставковий центр.
Дарниця — не є класичною пересадкою, але поруч є залізнична платформа для електричок, що йдуть у напрямку Броварів та Дарниці-2.

Історія червоної гілки метро

Будівництво метро в Києві розпочали ще в 1949 році, але перші станції здали у 1960 році. Перша черга — ділянка «Вокзальна» — «Дніпро» довжиною 5,2 км — стала першим метрополітеном в Україні та третім у колишньому СРСР після Москви й Ленінграда. Інженери обрали саме такий маршрут, щоб з’єднати залізничний вокзал, урядові квартали Хрещатика і промзону на правому березі Дніпра.

У 1963 році лінію подовжили до «Шулявської», у 1965 році проклали через Дніпро до «Дарниці». У 1968 році з’явилася «Чернігівська», у 1971-му — гілка пішла на захід до «Святошина». Остання велика реконструкція — відкриття станцій «Академмістечко» і «Житомирська» у 2003 році, що дозволило розвантажити «Святошин» і поліпшити транспортне сполучення для жителів Борщагівки.

Назва «Святошинсько-Броварська» — це фактично два кінцеві пункти, між якими проходить лінія: житловий масив Святошин на заході та напрямок на Бровари на сході. Сама станція «Броварська» у складі лінії відсутня, хоча у ЗМІ іноді помилково називають так «Чернігівську» або «Лісовий» — це різні станції.

Технічні особливості та рухомий склад

Червона гілка метро — одна з небагатьох у Європі, де збережені радянські вагони серії 81-71 («номерні») разом із новими російсько-українськими потягами серії 81-540.2К та 81-7080. Ширина колії — стандартна 1520 мм, живлення — контактна рейка 825 В постійного струму, що відповідає радянським стандартам метро, але не сумісне з європейськими системами живлення 750 В.

У 2024–2025 роках КП «Київський метрополітен» проводить планову заміну стрілочних переводів і реконструкцію тунельних споруд на перегоні між «Дарницею» та «Чернігівською» — це ділянка, яка постраждала від корозії через ґрунтові води. Роботи виконують переважно вночі, тому в графіку можливі тимчасові зміни інтервалів.

Як дістатися червоною гілкою: основні маршрути

Для киян і гостей міста червона гілка вирішує кілька типових завдань. Нижче — практичні маршрути, які реально працюють у 2026 році.

Звідки	Куди	Пересадки	Орієнтовний час
Академмістечко	Хрещатик	Без пересадок	20–23 хв
Лісова	Майдан Незалежності	Хрещатик синя лінія	25–28 хв
Вокзальна	Дарниця	Без пересадок	17–19 хв
Житомирська	Театральна	Без пересадок	14–16 хв
Святошин	Арсенальна	Без пересадок	16–18 хв

Зверніть увагу: на станції «Дніпро» немає підземного переходу між платформами — щоб потрапити на інший берег пішки, треба вийти через єдиний вестибюль і перейти дорогу наземним переходом. В години пік там бувають черги.

Графік роботи та вартість проїзду

Червона гілка метро працює щодня з 05:50 до 00:10. Перші потяги відправляються з кінцевих станцій о 05:50–06:00, останні — близько 00:00. Вартість разового проїзду в 2026 році — 8 грн при оплаті карткою або 8,50 грн за разовим QR-квитком через додаток «Київ Цифровий» (за даними комунального підприємства «Київський метрополітен»).

Зручніше користуватися транспортною карткою або банківською безконтактною оплатою на турнікетах — це прискорює прохід і дає знижку 0,50 грн на кожній поїздці. Для пільгових категорій (пенсіонери, студенти, учасники бойових дій) передбачені окремі тарифи й безкоштовний проїзд у встановленому порядку.

Правила безпеки та поведінки в метро

У Київському метрополітені діють правила, затверджені КМДА. Більшість із них очевидні, але є нюанси, на які варто звернути увагу, особливо в години повітряної тривоги.

Під час оголошення повітряної тривоги рух потягів не зупиняється, але пасажирам рекомендують переміститися на станції з підземними переходами та укриттями — це «Хрещатик», «Університет», «Театральна», «Арсенальна», «Вокзальна».
На станціях «Дніпро» і «Гідропарк» немає повноцінних підземних укриттів — у разі тривоги їх розцінюють як тимчасово безпечні, але не як основні.
Заборонено проїзд у стані алкогольного сп’яніння, із громіздким вантажем понад 50 кг або з тваринами без клітки (крім собак-поводирів).
Їжа та напої в потязі формально не заборонені, але на практиці поліція може попросити прибрати їжу з сильним запахом.

Згідно з поясненням, яке дає стаття про станцію «Червоний проспект» у Вікіпедії, в багатьох пострадянських метрополітенах існує традиція розрізняти станції за глибиною, типом конструкції та архітектурним оздобленням. У Києві цей поділ також зберігається: глибокі станції червоної гілки («Хрещатик», «Університет», «Арсенальна») мають мармурове оздоблення та пілонну конструкцію, тоді як наземні станції на лівому березі — це простіші платформи з мінімальним декором.

Що робити, якщо забули речі в потязі

Загублені речі здають черговому станції «Хрещатик» або «Вокзальна» — там працюють пункти «Загублені речі». Телефон гарячої лінії метрополітену: 044-238-58-00. Зв’язатися з диспетчером можна також через додаток «Київ Цифровий» у розділі «Транспорт».

Цікаві факти про червону гілку

За 60+ років експлуатації лінія накопичила чимало особливостей, відомих переважно киянам.

Станція «Арсенальна» — найглибша станція Київського метрополітену і одна з найглибших у Європі: глибина закладення — 105,5 м від поверхні. Ескалатори тут працюють майже 3 хвилини в один бік.
На станції «Золоті ворота» (це вже зелена лінія, але пересадка з червоної) збережені мозаїки, присвячені давньоруським князям. Це єдиний об’єкт Київського метро, який охороняється ЮНЕСКО.
Червона гілка — єдина, де курсують вагони з повністю оновленими салонами після капітального ремонту 2021–2023 років, виконаного на Крюківському вагонобудівному заводі.
Станція «Гідропарк» має лише один вихід, тому влітку на пляжний сезон там працюють додаткові каси й тимчасово розширені переходи.

Ці деталі допомагають скласти уявлення про те, наскільки різною є червона гілка на окремих ділянках. Якщо ви плануєте регулярно користуватися метро, варто один раз проїхати повний маршрут від «Академмістечка» до «Лісової» — це дає змогу відчути різницю між глибокими станціями центру і наземними платформами лівого берега.

Як спланувати поїздку червоною гілкою

Найпростіший спосіб — завантажити офіційний додаток «Київ Цифровий» або скористатися Google Maps із шаром громадського транспорту. Додаток метрополітену показує найближчі потяги в реальному часі, але в умовах можливих блекаутів розрахунок часу може затримуватися на 1–2 хвилини.

Для туристів і гостей міста практичний мінімум виглядає так: запам’ятайте три ключові пересадки («Хрещатик» — на синю, «Театральна» — на зелену, «Вокзальна» — поруч із залізничним вокзалом). Цього достатньо, щоб дістатися з аеропорту «Київ» (Жуляни) до готелю в центрі: автобус 9 або маршрутка до «Університету», далі червона гілка до потрібної станції. З аеропорту «Бориспіль» маршрут складніший — треба спочатку доїхати до залізничної станції «Дарниця» і там сісти на червону гілку у зворотному напрямку.

Часті запитання (FAQ)

Скільки станцій на червоній гілці метро в Києві?

На червоній гілці 18 станцій, від «Академмістечка» до «Лісової». Повний перелік подано в таблиці вище — з них 6 глибоких, 8 мілкого закладення і 4 наземні, з яких «Дніпро» стоїть на мосту через річку.

Який колір і номер має червона гілка на схемі?

На схемах Київського метрополітену червона гілка позначається літерою «М1» і червоним кольором. Це перша лінія метро в місті, збудована 1960 року, тому її часто називають «першою гілкою».

Чи можна пересісти з червоної гілки на інші без повторної оплати?

Так, пересадки між лініями безкоштовні в межах однієї поїздки. На «Театральній» та «Хрещатику» працюють підземні переходи без повторного прикладання картки. Головне — не виходити через турнікет назовні, інакше картка спише поїздку повторно.

Як довго їхати від «Академмістечка» до «Лісової»?

Середній час у дорозі — 38–42 хвилини без урахування затримок. У години пік через перевантаження можливе збільшення часу на 5–7 хвилин. Швидший спосіб дістатися лівого берега — міська електричка від станції «Лівобережна» або «Дарниця».

Чи працює червона гілка під час повітряної тривоги?

Рух потягів під час тривоги не зупиняють, але пасажирам рекомендують переміститися на станції з підземними укриттями — «Хрещатик», «Університет», «Арсенальна», «Театральна». Станції «Дніпро» і «Гідропарк» частково відкриті, тому їх не використовують як основні укриття.

Чи є на червоній гілці станції, де можна перейти на залізничну електричку?

Так, на станції «Лівобережна» є вихід на платформу міської електрички, яка курсує кільцем через «Дарницю», «Почайну» та «Броварську». Також станція «Святошин» має перехід на приміські потяги в напрямку Житомира та Коростеня. Це зручно для тих, хто живе в передмісті.

Чому станція «Червоний проспект» не входить до червоної гілки київського метро?

«Червоний проспект» — це станція Новосибірського метрополітену в Росії, а не Києва. В українському метро є лише станція «Чернігівська» на червоній гілці. Плутанина виникає через схожі назви, але це різні транспортні системи, і жодного пересадного зв’язку між ними немає.

Який найзручніший спосіб оплати проїзду на червоній гілці?

Найвигідніше — придбати транспортну картку «Київ Цифровий» або використовувати безконтактну банківську картку. Обидва варіанти дають знижку 0,50 грн на поїздці та дозволяють не стояти в черзі до каси. Разовий жетон у касі коштує 8,50 грн, але його продають лише на станціях з діючими касами.

Чи можна провозити велосипед у потягах червоної гілки?

Так, велосипед дозволено перевозити у неробочий час метро — після 22:00. У денний час велосипед можна перевозити лише у розібраному вигляді в чохлі або як багаж розміром не більше 100×60×40 см. На станціях «Академмістечко» і «Лісова» облаштовані велопарковки для тих, хто планує залишити двоколісний транспорт на день.

Що робити, якщо на станції червоної гілки немає світла через блекаут?

На станціях із глибоким закладенням є аварійне освітлення від акумуляторів, воно працює до 4 годин. На наземних станціях у випадку тривалого блекауту можливе призупинення посадки пасажирів, але рух потягів зазвичай не зупиняють, оскільки тягові підстанції підключені до резервних ліній. Актуальну інформацію варто перевіряти в офіційних Telegram-каналах метрополітену.