Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в етері телемарафону 13 жовтня 2026 року пояснив, чому вибухи іноді лунають раніше за оголошення повітряної тривоги. За його словами, такі ситуації фіксуються не лише на Київщині, а й у прифронтових регіонах, коли спершу чутно вибух, а вже потім оголошується тривога. Для жителів міст це означає, що сирена не завжди є першою ознакою загрози, і варто зважати навіть на поодинокі звуки вибухів.
Що підтвердив Ігнат щодо нічного заряджання
У ніч на 13 жовтня противник атакував Україну 5 балістичними ракетами, удари здійснювалися з території Брянської області РФ. Також ворог застосував 9 баражуючих боєприпасів «Бандероль»/«Дань-Т» та 108 ударних БпЛА типу Shahed (74 з них — реактивні), «Гербера», дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків Орел, Курськ, Приморсько-Ахтарськ, ТОТ Донецьк та тимчасово окупованого Криму. Станом на 08:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 88 ворожих безпілотників. Зафіксовано влучання на 17 локаціях і падіння уламків на 7 локаціях; у Харкові зафіксовано влучання баражуючих боєприпасів.
Чому тривога може запізнюватися
Ігнат зазначив, що Україна отримує від партнерів, зокрема від країн НАТО, розвідувальну інформацію про активність стратегічної авіації, кораблів у Чорному та Каспійському морях, а також про пуски балістичних ракет. За його словами, бувають моменти, коли ця інформація не доходить, і це не перший такий випадок; фахівці разом з партнерами працюватимуть над усуненням технічних проблем. Увечері 12 жовтня у Києві пролунала серія вибухів, і лише після цього оголосили ракетну небезпеку; Повітряні сили ЗСУ з’ясовують, чому не було інформації про пуски. Тип ракет, якими атакували Київ, за словами Ігната, наразі потребує уточнення.
Залишити відповідь