Аналітичний центр Atlantic Council опублікував матеріал, у якому попереджає, що через обмежені можливості російської ППО та величезну територію РФ Україна може посилити далекобійні удари по російській інфраструктурі взимку 2026 року. У публікації перелічено конкретні інциденти, відповідальні структури та посадовці, чиї заяви формують контекст кампанії.
Підтверджені удари та їхні виконавці
]<]minimax[>[
20 вересня 2026 року Україна завдала удару по Москві, який джерела називають найбільшим за час війни. Внаслідок атаки серйозно пошкоджено один із ключових нафтопереробних заводів столиці — Московський НПЗ у Капотні. 23 вересня супутникові знімки зафіксували пожежу на Куйбишевському НПЗ у Самарській області, резервуари з пальним горіли у східній частині підприємства. У Воронезькій області партизанський рух «Атеш» заявив про пошкодження чотирьох релейних шаф на залізниці. Виконавцями атак названо Збройні сили України; окремо відзначено втручання безпілотників у роботу міжнародного економічного форуму в Санкт-Петербурзі.
Посадовці та їхні заяви
]<]minimax[>[
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна потребує ще 27 мільярдів доларів до кінця року через несподівано великий дефіцит оборонного бюджету. З початку року на оборону витрачено близько 42 млрд доларів, а надходження від внутрішніх джерел і запозичень склали 39 млрд доларів. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що Москва може не бути зацікавлена в серйозних мирних переговорах до завершення зими. Натомість головний щорічний зовнішньополітичний захід президента РФ Володимира Путіна, як повідомлялося, перенесли з Сочі до Москви через побоювання щодо можливих ударів; атака 20 вересня припала на останній день парламентських виборів, на яких перемогла «Єдина Росія» Державної думи.
Залишити відповідь